A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Хрестівська громада
Херсонська область, Каховський район

НАВЧАННЯ ПІД ЧАС "ДИСТАНЦІЙКИ": ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ І ВЧИТЕЛІВ

Дата: 05.10.2021 16:23
Кількість переглядів: 24

Google запускає курс для вчителів з дистанційного навчання / Центральний 

Пандемія коронавірусу COVID-19 змінила освітні процеси в усьому світі. Що буде далі? Напевно не знає ніхто, але цілком зрозуміло: інтенсивне залучення технологій у навчанні триватиме, а формат «онлайн+офлайн» може стати цілком дієвим. Цього року до шкіл прийшли діти, для яких таке навчання вже є нормою. 

Як допомогти батькам і вчителям бути впевненими під час дистанційного навчання і зробити його ефективним, дізнавалися журналісти Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа».

Жителька Києва Євгенія Юречко – мама маленької Милани і школярика Давида. Родина «пережила» дві «дистанційки».

Під час першої – завдяки декретній відпустці Євгенія була вдома і могла займатися з сином, хоча це було непросто. 

«У перший раз для мене це був кошмар і жах: поки я сиджу з Давидом, ми наче все встигаємо. Але в той час донька дивиться мультики, і я через це хвилююся. А якщо я граюся з нею, син вже втрачає увагу і перестає виконувати завдання. Навантаження було відчутним, і навчання розтягувалось на цілий день. А на вихідних закінчували «саморобки», аплікації тощо. Вчитель знає, як донести нову інформацію учневі, а ми, батьки, «самоопрацьовуємо» її без спеціальної педагогічної підготовки. Я певна: дистанційне навчання можливе лише тоді, якщо поруч є відповідальний дорослий, який займається дитиною і може приділити їй потрібну кількість часу». – розповідає Євгенія Юречко.

Якість засвоєння матеріалу та контроль уваги – не єдина проблема. Молодшим школярам постійно потрібні взаємодія з педагогом і допомога батьків. У звіті незалежного некомерційного аналітичного центру США за вересень 2020 року зазначено: «під час пандемії був перерваний цілісний розвиток дитини. … Відвідування школи – це не лише вивчення предметів і здобуття академічних знань, а й розвиток, який відбувається через особисті стосунки».

Дитяча психологиня, психотерапевтка, кандидатка філософських наук Майя Плющева пояснює: «Основна проблема для дитячої психіки – відсутність безпосереднього контакту з однолітками в рамках виконання певних завдань. Під час дистанційного навчання сильно обмежені можливості для конкуренції і для співпраці. А саме ці навички й баланс між ними необхідно розвивати учням молодшої школи. Так само сильно зменшуються можливості сформувати дружні стосунки, що виникають на перервах під час безпосереднього спілкування і взаємодії. Порозумітися з вчителем, слухаючи його лише по 10 хвилин і виконуючи завдання, нереально». 

Однак світло в кінці тунелю є, і ми бачимо його досить добре.

Слово до вчителя

Якщо перший локдаун приніс багато хаосу і напруження, під час другого освітяни почувалися впевненіше. Обмінялися досвідом, пройшли онлайн-курси, опанували  онлайн-інструменти тощо. Невже ще один-два локдауни – і ми звикнемо до змішаного навчання? Та дещо залишиться незмінним: це роль учителя як дорослої людини  для молодших школярів. 

Психологиня Майя Плющева називає вчителя другим авторитетом після батьків.   

«Учитель не просто викладає і контролює. На ньому лежить відповідальність за атмосферу в класі, за профілактику булінгу, зокрема. В будь-якій групі буде виділятися лідер та вигнанець, але тільки від формального лідера, яким є вчитель, буде залежати, як ставитимуться до вигнанця – агресивно чи ні. Для уникнення булінгу потрібно частіше ділити клас на невеликі групи для виконання будь-яких завдань. Вигнанець  в одній групі може бути лідером -  і навпаки», – говорить Майя Плющева.

Також психологиня радить:

  • урізноманітнювати навчання ігровими елементами, винагороджуючи проміжні результати і заохочувати можливістю отримати вагомий головний приз;
  • ділити учнів на певні групи для різних завдань і позакласної домашньої роботи. (причому винагороджувати їх варто і за індивідуальні досягнення, і за групові);
  • обговорювати результати і процес роботи – аналізувати.

«Зробіть внутрішній акцент не на виконанні навчальної програми, а на груповій динаміці», – зазначає експертка.

Американська педагогиня Естер Войжіцкі каже: «керувати класом онлайн так само, як у  школі, неможливо». І пропонує будувати з учнями стосунки, «допомагати їм бути більш незалежними в навчанні і давати на уроках структуру знань, але припинити лекції». 

На думку Войжіцкі, потрібно довіряти учням самим виконувати завдання, дослухатися до них, поважати їхні почуття й думки, давати їм більше свободи у виконанні завдань, заохочувати співпрацю і щодня виходити на зв'язок.

Поради батькам  

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов звертає увагу: «Під час дистанційного навчання дитини батькам насамперед потрібно розуміти, що дитина може не мати жодних проблем з увагою, а просто перевтомлюватися від онлайн-уроків, самостійного опрацювання матеріалу та постійної роботи з ґаджетами. Тому цю проблему варто розв’язувати за допомогою організаційних рішень». У нагоді стануть режим занять, чергування періодів навчання та відпочинку, система заохочень враженнями та спільними розвагами тощо. 

Психологиня Майя Плющева запевняє, що на якість засвоєння матеріалу прямо впливатиме прийняття і доброзичливість батьків.

«Не можна кричати та злитися, дайте дитині час адаптуватися і спостерігайте за індивідуальним графіком засвоєння предмета: “довантажуйте”, якщо дитина схоплює знання швидко, давайте час на засвоєння, якщо повільно. Завжди можна підключити репетитора. А головне – повірте, що дитина сама впорається з посильними для її віку завданнями: побути на уроці, послухати вчителя, записати завдання додому, виконати домашнє завдання й домашні обов'язки. Дайте їй можливість це зробити. Коли діти бачать, що дорослий реально вірить і очікує, що дитина впорається, – дитина впорається», – наголошує Майя Плющева.

Чи не основний виклик українських батьків на карантині – необхідність «жонглювати» своїми справами, роботою та навчанням дітей. Перефразовуючи відомий вислів: нехай першим кине камінь той, хто жодного разу не зірвався на своє чадо. 

Психологиня Майя Плющева переконує: з «темним боком» батьківства можна впоратися.

«Щоразу, коли на емоціях хочеться щось сказати і зробити по відношенню до дитини, запитуйте себе: “З якого почуття я хочу це зробити?” Чесно зізнайтеся собі, що так, я можу і іноді відчуваю роздратування, гнів, втому, нудьгу та інші «погані» почуття. Дозвольте собі їх відчути. Тут важливо зрозуміти різницю між ними і тим, аби виражати їх при дитині. Можна злитися на дитину, але не можна бити дитину. Можна нудьгувати поруч з дитиною, але не можна «літати» в думках, перебуваючи фізично поруч. Можна дратуватися, але не можна виявляти це криком. Про все, крім нудьги, можна відкрито говорити: “Ох, як я зараз злюся на тебе!”, “Так, я зараз прямо закипаю, як чайник, від роздратування!” Зафіксуйте, що вам хочеться зробити з таким почуттям. І запитайте себе: “А як би я зробив (-ла) зі співчуття й любові?” Відповіді будуть відрізнятися. Запотиличники й крики не йдуть ні з любові, ні зі співчуття», – говорить Майя Плющева.

Дуже потрібно також цікавитися життям своєї дитини. «Якщо дитині надзвичайно важливо, щоб ви були включені в її заняття прямо зараз, а ви скажете, що вам нудно, найімовірніше, ви сильно її образите. Тому уточніть, наскільки вам дійсно потрібно бути поруч прямо зараз. Якщо це дійсно так, встановість обмеження за часом (я можу побути з тобою стільки-то хвилин, а потім мені потрібно йти). Все найважливіше в контакті дитина зробить у зазначений час», - запевняє експертка.

Агрументи «за» дистанційне навчання

Попри всі складнощі й новизну дистанційного навчання, воно має певні переваги. Так, жителька Києва Євгенія Юречко, яка під час першого карантину навчала сина-першокласника вдома, а під час другого – скористалася допомогою родички, зізнається: «Цей досвід був нам на користь. Вчителька зазначила, що Давид дуже підтягнувся по всіх предметах. Ми стали ближчими. Я почала бачити, що саме в навчанні та нашому житті потребує уваги найбільше».

Цікаво, що в кожного батька і матері такий досвід – власний, унікальний. Комусь полегшало, що не треба рано будити своє «совеня» й тягти на уроки. Хтось перестав тривожитися стосовно дороги до школи й назад. Хтось отримав контроль щодо харчування дитини. 

«Подумайте і випишіть 3–5 особистих переваг від дистанційного навчання вашої дитини. Коли вам буде складно, ви матимете відповідні аргументи», – радить психологиня Майя Плющева.

Пандемія і карантини стали тренажером навички навчання впродовж життя. Ми «з колес» вчимося адаптуватися, ініціювати потрібні нам процеси, перебудовуємо свій спосіб життя і мислення, пробуємо нове, долаємо складнощі… А наші діти тим часом опановують метанавички, спостерігаючи за нами. Тож немає злого, щоб на добре не вийшло.

Марина Ніколайчук, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа» 

Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Його зміст є виключною відповідальністю партнера і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. 

Джерело: http://osvita.ua/school/method/84468/


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь