СВІТЛІ СПОГАДИ ПРО ВЧИТЕЛЯ
Пішла з життя людина, ім'я якій Учитель. Людина неймовірної сили духу та глибокої внутрішньої гідності – Наталія Григорівна Біктімірова. У Хрестівській ЗОШ І-ІІІ ступенів вона працювала вчителем початкових класів, і ми з невимовною скорботою проводжаємо її в останню путь. Адже ми пам'ятаємо Наталію Григорівну як інтелігентну й високоінтелектуальну людину, талановитого педагога, творчу та креативну особистість. Для багатьох із нас Біктімірова Н.Г. була не просто колегою, а по-родинному близькою людиною та мудрим наставником. Вона блискуче володіла методикою і мала безцінний дар - майстерно передавати свої знання дітям і повсякчас заохочувати своїх учнів до навчання. Її високий професіоналізм у поєднанні зі щирим захопленням своєю справою, любов'ю до життя та добрим серцем стали міцним фундаментом у формуванні Учителя-майстра, педагога від Бога. За роки роботи в школі Наталія Григорівна виховала не одне покоління української молоді, своєю неймовірною енергією надихнула сотні молодих сердець.
Народилася Наталія Григорівна Старова 24 січня 1960 року у селі Хрестівці. У сім років пішла до 1 класу. З самого дитинства мріяла стати вчителем. У 1975 році закінчила вісім класів Хрестівської ЗОШ з відзнакою і була зарахована до Бериславського педагогічного училища.
Після закінчення закладу працювала вихователем у Чаплинському яслах-садку № 2. У вересні 1979 року Наталя Григорівна вийшла заміж. 1984 року родина переїхала на тимчасове проживання до міста Сургут, але1986 року повернулась до рідного села, народила і виховала двох прекрасних доньок – Лідію і Тетяну.
Наталія Григорівна спочатку працювала у дитячому садочку, а в 1994 році була переведена до Хрестівської ЗОШ на посаду вчителя початкових класів.
Безжалісна рука смерті 3 жовтня навічно вирвала з наших лав талановитого педагога, Людину щирої душі, справжнього оптиміста.
Проживши плідне життя, перейшовши межу славного 61-ліття відійшла у Вічність Біктімірова Наталія Григорівна.
Зупинилось любляче серце, згасла свічка життя…
Раптово осиротіли всі: сім’я, друзі, знайомі, жителі громади.
Здається, завмерла круговерть шкільного життя …
Вона завжди поспішала до школи, ділилася своїм досвідом, знаннями. Тут кожен куточок пам’ятає її кроки, кожна класна кімната чує голос поважного Вчителя, мудрого наставника і порадника. Це приклад сумлінності, працелюбства, доброзичливості, порядності.
Наталія Григорівна була дбайливою дружиною, мамою, бабусею. Напливають зворушливі спогади, як щиро раділа досягненням своїх дітей і онуків, учнів і вчителів. І доки билося її вчительське серце, до її оселі поспішали завітати колеги, вихованці, випускники школи різних життєвих доріг, об’єднаних тим що, пощастило вчитися у Великого Педагога.
Низько схиляємо голову і дякуємо долі за те, що можемо гордо називати себе Вашими учнями. Шкода, що в день свята 3 жовтня, для Вас гірко плакатиме мелодія вчительського вальсу.
Спіть спокійно, Вчителю вчителів, Ви вічні, Вчителю, у вдячній Пам’яті учнів, колег, у наших серцях.
