A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Хрестівська громада
Херсонська область, Каховський район

15 ВЕРЕСНЯ – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ВОЛОДИМИРА ПУЗИРЕНКА

Дата: 25.12.2019 09:59
Кількість переглядів: 133

Пузиренко Володимир Вікторович народився  1940 року в селі Преображенка Чаплинського району Херсонської області.

Народився він у родині  Журбенко Марії Денисівни та Пузиренка Віктора Яковича.

Потім сім’я переїздить у село Строганівку.

Володимир змалку любив читати і малювати. І малював гарно. Є в нього кар­тини. До своєї книги «Строганівка» сам малював ілюстра­ції.

Вчився він на відмінно. Поведінку мав зразкову. Друзі його любили.

Він ніколи не зраджував друзям. Юнака любили за те, за те що він ніколи не хизувався, а кому треба допомогти було в навчанні, то без усіляких вагань і за просто це робив залюбки.

У 13 років  він - студент Бериславського педучи­лища.

В педучилищі він редагував стінгазету, уже почав писати вірші. Після закінчення педучилища приїхав до батьків (ба­тька його призначено директором Хрестівської середньої школи ).

У 1959 призивають хлопця на дійсну службу в армію. Служив він у Туапсе.

Із Туапсе надсилав багато віршів до райгазети, підпис був: «Володимир Пузиренко, військовослужбовець».

Після демобілізації, з 1962 року, працював учителем, другим секретарем Чаплинського райкому комсомолу.

Земляк не грав на жодному музичному інструменті,  але знав нотну грамоту і співав дуже гарно.

Пузиренко Володимир Вікторович - член Національної Спілки письменників України.

15 вересня 1996 року не стало нашого життєлюба, правдолюба, патріота своєї Вітчизни, вірного сина України і українського народу, нашого дорогого поета - земляка Володимира Пузиренка.

Пам’ятник йому поставили поети-побратими із Херсона. На ньому викарбовано його ж слова :

« І я умру, щоб народитись ... ».

 

Тьму скорботи ввік не прозирнути,

Сонце в тьму сльозиною тече...

Згас Поет  в словах розкутий,

Мови української плече...

                               М.Тимошенко

 

 

 

До 70-річчя з дня народження поета

Величне всенародне свято –

Дев’яте травня дев’яносто п’ятого.

Поет наш Володимр Пузиренко

Свої поезії дарує ветеранам.

Автограф – щире побажання:

«Нехай вам душу зігріва «Розрив-трава».

Остання збірка – його пісня лебедина.

Поет неждано  в інший світ відлинув.

Читайте, односельці, вірші Пузиренка.

Сприймайте серцем слово, думки злет.

Не забувайте, що в краю Таврійськім

Був і є такий поет.

У пам’яті людей йому ніколи не вмирати

(І вірю, збудуться мої слова)

Допоки душі буде зігрівати

Його правдива, зболена «Розрив-трава»

В.Є. Караванова

Служба в армії

Вчитель початкових класів

Телепрограма з участю поета Пузиренка В.В.

 

Моє життя

 Немало причинив я бід:

 Десь нагрішив, щось переплутав…

 Та все ж за обріями літ

 Я хочу вибаченим бути.

 Не ради себе поспішав.

 Не ради слави помилявся,

 Траплялось, плакала душа,

 А я у приступі сміявся.

 І вірив більше, ніж собі.

 Як швидко я життя пробіг-

 Міражні рідні краєвиди!..

 До заходу свойого дня –

 Спіткався – падав – підіймався…

 На брехню ж правду не міняв

 І совістю не поступався

В.В. Пузиренко

 

Немов звелись в атаку...

Спогад

 З Володимиром Пузиренком мені не раз доводилося зустрічатися. Але одна зустріч особливо запам’яталась.

 Це було в середині грудня 1993 року. Тоді відбулася конференція херсонської “Просвіти”. Якраз на ній із доповіддю й виступав Володимир Пузиренко, заступник голови обласної організації.

 У залі не було жодного вільного місця. Я не пам’ятаю кольору його очей. Карі, сині, блакитні? Та мені не треба ніяких зусиль. Добре пам’ятаю той його виступ. Півхвилини було мовчання. І ось його великі очі наливаються якимсь внутрішнім світлом. Він з гордістю доповідає, що за рік, який пройшов від першої конференції, товариство в області значно розширилося. В “Просвіту” Херсонщини увійшли районні організації: активно проводиться робота у Бериславі, Іванівці, Генічеську, Цюрупинську, Білозерці, Великій Олександрівці. В Херсоні значних успіхів досягла міська організація. У товариство входять усі вузи міста, багато середніх шкіл, ліцей довузівської підготовки при ПТУ. У “Просвіту” вступило п’ять господарств області, колгоспи “Україна”, Каховського району, комітет профспілки сільських трудівників, драмтеатр ім. Миколи Куліша, обласна філармонія, театр ляльок, музучилище, дитяча спортивна школа, наукова бібліотека, дитяча... Майже 320 тисяч членів.

 Я бачив, з яким підйомом, з якою неприхованою радістю він про все це розповідав. Це була його організація. Його робота.

 Це він разом з Миколою Братаном відродили “Просвіту” на Херсонщині, діяльність якої було припинено на початку двадцятих років.

 Володимир Пузиренко на цій ниві зробив дуже багато корисного, доброго. Метою його діяльності було сприяння розбудові та зміцненню незалежності нашої Української держави.

 За це йому велике спасибі!

 Володимир Пузиренко мав вплив на людей. Він умів не тільки запалити досягнутим, а й надихнути на нові звершення. Про це свідчила тиша в залі. Коли доповідь закінчилась, коли пролунали останні слова, зал вибухнув довготривалими оплесками.

М. Каляка

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь