ВІТАННЯ ПЕДАГОГУ ТА ШАНОВАНОМУ ДОПИСУВАЧУ РАЙОННОЇ ГАЗЕТИ ВАЛЕНТИНІ ЄВГЕНІВНІ КАРАВАНОВІЙ - У ДЕНЬ 90-ЛІТТЯ
Барвистий рушничок не завжди із веселковим вишиттям
Таке суцвіття літ не кожен назбирає,
Такий великий скарб не кожен осягне.
А молодість човном все далі відпливає
І серця ніжних струн лиш іноді торкне.
Вклоняємось, колего, Вам низько до ніг
І Бога благаєм, щоби Вас беріг.
Від нас Вам подяка і шана висока
За ласку, турботу - на довгії роки.
Хай в серці Вашім весна процвітає,
Хай Матір Пречиста у силах тримає,
А Господь дарує надію й тепло
На многії літа, на щастя й добро!
Душевна, архіінтелігентна жінка. Що не кажіть, але таки досить несподівано звучить така характеристика для вчителя, чиї серце і душа належить літературі і епохам.
Караванова Валентина Євгенівна родом із того покоління, яке гартувалося в складних умовах, однак слово і діло для якої були законом. Цього принципу нинішня ювілярка дотримувалася все своє життя. Загалом її трудова педагогічна вахта, позначена професійною мудрістю, тривала 33 роки. А це - сотні, тисячі підготовлених спеціалістів для всієї України.
Народилася наша колега 24 грудня 1930 року.
У 1946 році стала студенткою Херсонського педучилища. З вересня 1950 року Валентина Євгенівна - вчитель Новопавлівської восьмирічки. Вищу освіту здобула заочно у Кримському учительському, а потім у Херсонському педагогічному інституті (спеціальність - російська мова і література).
У 1950 році закінчила Херсонське педагогічне училище і один рік працювала вчителем математики у Каланчацькому районі. З 1951 по 1955 роки навчалася у Кримському учительському інституті імені Фрунзе (м. Сімферополь), після закінчення почала працювати у Хрестівській школі вчителем російської мови та літератури
З 1962 року Валентина Євгеніївна - вчитель російської мови та літератури у Хрестівці. Саме у цьому закладі вона попрацювала 21 рік, з них 7 років на посаді завуча. Її учні - це її гордість: лікар А.П.Данченко, відомий діяч М.О. Хмільовський, народний художник України В.Г.Чуприна, брати Кулики...
З 1962 по 1965 роки навчалася у Херсонському педагогічному інституті імені Н.К. Крупської на філологічному факультеті. У 1962 році організувала хоровий колектив.
Продовжила працювати на педагогічній ниві, викладаючи російську мову та літературу.
Валентина Євгенівна неодноразово нагороджувалася грамотами та подяками за багаторічну плідну педагогічну працю.
За спиною у Валентини Євгенівни - багате, активне, світле і насичене подіями життя. Вона заслужила людську шану плідною працею, чуйністю, умінням творити добро, а своїм довголіттям має завдячувати оптимізму, щасливій родині.
Привітність, інтелігентність, поміркованість, самовладання - прикметні риси, які зберегла дотепер.
Високоповажний ювіляре! Бажаємо Вам неодмінно подолати чергову десятку та дожити до славної сотні.
Бажаємо, щоб здоров 'я не підводило, життєлюбність і оптимізм ніколи не припинялися, а близькі люди радували своєю турботою та увагою. Нехай кожен день дарує радість і позитивні емоції, адже це і є запорука довголіття.
Вчителька, залюблена в газету
Педагогу та шанованому дописувачу районної газети Валентині Євгенівні Каравановій - у день 90-ліття
Сонце у небесній вишині –
Прояви земної благодаті.
Вчителька в таврійській стороні –
То надії, мов життя, крилаті.
Ластівка проворна степова
Ранечком кружляє над полями.
Мовлені школярикам слова
Вже не забуваються з роками...
До Хрестівки їхала вона
З любим чоловіком комбайнером.
А красива ж, як сама весна...
Потяг відчувала кожним нервом...
Підіймалось до вершин село
І зростала у знаннях людина...
Скільки в неї тих турбот було!
Пам'ятає добре Валентина.
На ясний Євгенівни поріг
Ми ходили часто посівати.
Я пізнати радощі тут міг -
Зустрічала всіх вона, як мати.
Обрій той давно подаленів-
Під вікном давно високе літо...
Безліч вдячних та високих слів
Нам сьогодні варто говорити.
До району дописи ішли –
Про село писала, про культуру,
Та про те, як всі ми тут зросли,
Вірячи в свій світ - в літературу...
Всіх майстрів, аматорів пера
Вчителька «возносила» рядками -
Щиро так у почуттях добра,
Світлими осяяна думками...
Вчила двох відомих Куликів,
Пузиренка в пресі віншувала.
Скільки добрих та напутніх слів
Вчителька нам щедро дарувала...
Я до Вас, голубко дорога,
Ще не раз у подумках прилину.
Згадка на стежину вибіга...
Вчили Ви й народного Чуприну...
Хай летять над обрієм літа,
Їм же не спинити того лету.
Суть земна, незмірна висота -
Вчителька, залюблена в газету...
Валерій Кулик
с. Хрестівка
24 грудня 2020