ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДАЙЖЕСТ З ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА ВІД 10.12.2019 РОКУ
Реєстратори розрахункових операцій у смартфоні: зміни – 2020
Чаплинська державна податкова інспекція Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що суб’єкти господарювання вже у 2020 році матимуть можливість використовувати як традиційні РРО, так і спеціальні програмні РРО.
Це передбачено нормами Закону України від 20.09.2019 № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (далі-Закон № 128-IX).
Відповідно до Закону № 128-IX, програмний реєстратор розрахункових операцій - це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
Функцію програмного РРО зможе виконувати будь-який пристрій (комп’ютер, планшет, смартфон), на який встановлено відповідне програмне забезпечення. При цьому ДПС повинна забезпечити програмним рішенням для використання суб'єктом господарювання програмного РРО безкоштовно, а реєстрація програмного РРО здійснюватиметься через Електронний кабінет.
Використовувати програмні РРО можна буде з 19 квітня 2020 року.
Також, Законом № 128-IX запроваджено нові поняття, зокрема:
- фіскальний сервер контролюючого органу – програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі;
- реєстр програмних реєстраторів розрахункових операцій – реєстр, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до якого вносяться програмні реєстратори розрахункових операцій в момент присвоєння їм фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу, а також відомості про суб’єкта господарювання та його господарські одиниці, де застосовуються такі реєстратори, дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються такими реєстраторами;
- фіскальний номер програмного реєстратора розрахункових операцій – унікальний код, що формується фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється програмному реєстратору розрахункових операцій під час реєстрації для його ідентифікації;
- фіскальний номер електронного розрахункового документа, електронного фіскального звіту та електронного фіскального звітного чека – унікальний код, що формується реєстратором розрахункових операцій або фіскальним сервером контролюючого органу та присвоюється електронному розрахунковому документу, електронному фіскальному звіту та електронному фіскальному звітному чеку під час їх реєстрації;
- електронний розрахунковий документ – це:
а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, у момент проведення розрахункової операції, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій у момент проведення розрахункової операції та зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу із присвоєнням йому фіскального номера фіскальним сервером контролюючого органу або присвоєнням йому фіскального номера із діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити розрахункового документа за встановленою формою;
- електронний фіскальний звітний чек – це:
а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані денного звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою;
б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити фіскального звітного чека за встановленою формою.
«Єдинник» має борг з ЄСВ: переходити на загальну систему?
Чаплинська державна податкова інспекція Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі роз’яснює платникам податків: податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) відповідно до Закону про ЄСВ - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Фізична особа - підприємець - платник єдиного податку, у разі наявності у неї податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язана перейти на сплату інших податків і зборів, в останній день другого із двох послідовних кварталів.
У випадку якщо платник не сплачує податковий борг чи не здійснює такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.
Тобто, борг із сплати ЄСВ не є податковим боргом і не є підставою для виключення такого платника з реєстру платників єдиного податку. Але розстрочення та відстрочення сум заборгованості із ЄСВ не передбачено, заборгованість не підлягає списанню.
Пам’ятайте: своєчасна сплата єдиного соціального внеску гарантує кожному соціальну допомогу на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, пенсійне забезпечення та лікарняні виплати!
Як звітувати ФОП при переході з єдиного податку на загальну систему
Чаплинська державна податкова інспекція Новокаховського управління ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що підприємці, які зареєстровані протягом року або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну, повинні подати декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочато таку діяльність або відбувся перехід. Вперше зареєстровані підприємці в декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем.
Тобто підприємець, який протягом І, ІІ або ІІІ кварталів звітного року перейшов із спрощеної системи оподаткування на загальну або здійснив процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрав загальну систему оподаткування, повинен подати декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу. Крім того, за результатами календарного року потрібно буде подати річну декларацію.
При цьому, якщо підприємець здійснив вищеописані дії у IV кварталі звітного року, то він повинен подати декларацію за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної податкової декларації.
Новації щорічного декларування: що необхідно знати про декларування доходів за 2019 рік
З 1 січня розпочнеться новий етап подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2019 рік. Відповідно до статті 45 Закону України від 14.10.2014 №1700-VII «Про запобігання корупції» від (із змінами та доповненнями) (далі – Закон) державні службовці, інші суб’єкти декларування, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік.
Що в першу чергу необхідно зробити декларанту.
Перш за все необхідно перевірити адресу електронної поштової скриньки, яка вказана у персональному кабінеті Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр).
Далі необхідно перевірити термін дії та працездатність Вашого електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) для роботи з Реєстром.
Що і як декларувати?
В електронній декларації зазначається інформація про суб’єкта декларування, членів його сім’ї та відомості про майно, яке перебуває в їхньому володінні, іншому праві користування, на праві оренди. Зокрема, декларуванню підлягає нерухомість, цінне рухоме майно (наприклад, транспортні засоби, ювелірні вироби), цінні папери, корпоративні права, доходи, грошові активи, фінансові зобов’язання, а також зазначається інформація про членство декларанта в організаціях, про юридичні особи, бенефіціаром яких є декларант чи члени його сім’ї, про видатки декларанта.
Якщо у суб’єкта декларування з певних причин немає всіх даних, необхідних для заповнення, то декларацію слід подавати з наявними даними. Адже відповідно до частини 4 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» до спливу семи днів після подання декларації суб’єкт декларування має право подати виправлену (уточнену) декларацію, але не більше трьох разів. Головне – вчасно подати декларацію!!!
Не обов’язково дотримуватися черговості заповнення розділів, а можна заповнювати будь-який розділ за бажанням. Розділи декларації заповнюються залежно від майнового стану суб’єкта декларування або членів його сім’ї. Оскільки буде подаватись декларація за 2019 рік, то треба обирати тип декларації «щорічна за 2019 рік».
Необхідно врахувати, що внесеними змінами значно розширено коло суб’єктів декларування. Стаття 3 Закону України «Про запобігання корупції», що визначала коло суб’єктів декларування, доповнилась такою категорією декларантів: керівник Офісу Президента України, його Перший заступник та заступник, а також особи, які займають посади патронатної служби, визначені Законом України "Про державну службу", крім осіб, які виконують свої обов’язки на громадських засадах. Також подавати декларації зобов’язали помічників суддів. Також додано заступника голови НБУ та члена НР НБУ та Голову й заступника НАЗК.
До нових суб’єктів декларування тепер також відносяться: посадові особи юридичних осіб публічного права, які входять до складу наглядової ради державного банку, державного підприємства або державної організації, що має на меті одержання прибутку, господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
Не залишили без уваги громадських активістів і зобов’язали подавати електронні декларації тих представників громадських об’єднань, наукових установ, навчальних закладів, експертів відповідної кваліфікації, інші особи, які входять до складу конкурсних та дисциплінарних комісій, утворених відповідно до Закону України "Про державну службу", Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законів (крім іноземців-нерезидентів, які входять до складу таких комісій), Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", і при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої цієї статті;
У новій редакції Закону України «Про запобігання корупції» значно розширено перелік близьких осіб, окрім членів сім’ї, там ще згадують цілу купу родичів. Відповідно до ст.1, окрім членів сім’ї суб’єкта декларування, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а це: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб’єкта.
Зверніть увагу, що з 01.01.2020 року декларувати в обов’язковому порядку доведеться не лише особу, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом декларування, а й дітей зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб’єктом.
Серед новацій у Законі України «Про запобігання корупції»– також необхідність декларувати осіб, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації. Якщо прожив з кимось півроку - декларуй!
Кількість декларацій не змінилась, але виправлення декларації дозволено робити тричі, проте упродовж того самого семиденного терміну.
Зазначаємо цікаві моменти, якими доповнилась декларація. Крім звичних відомостей з’явилась вимога вказувати реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Крім того, з 01.01.2020 року підлягають декларуванню об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, та криптовалюти.
При заповненні розділу 12 «Грошові активи» доведеться декларувати відомості щодо грошових активів, які включатимуть дані про вид, розмір та валюту активу, найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески.
Тепер дещо складніше буде декларувати дані про банківські та інші фінансові установи, у тому числі за кордоном, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно. Адже до електронної декларації потрібно включити дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.
Відтепер суб’єкти декларування повинні врахувати, що закон чітко встановив норму, що заповнювати електронну декларацію треба незалежно від того, знаходиться об’єкт декларування на території України чи за її межами.
Заслуговує на особливу увагу той факт, що відомості в електронну декларацію вносяться не лише станом на 31.12 звітного року. Тепер і пряма норма закону вказує, що дані про об’єкт декларування, який перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів звітного періоду. Тобто, якщо квартира, машина чи інше майно були у власності чи користуванні півроку, її потрібно декларувати. Навіть якщо вже на 31.12 звітного року майно вибуло з власності чи користування (!!!). А саме, якщо суб’єкт декларування мав майно, а потім його продав у липні-грудні і на 31.12 звітного року не володів цим майном, відтепер закон зобов’язує його декларувати це майно.
Також зміни до Закону України «Про запобігання корупції» встановлюють нові вимоги для подання декларації по змінам майнового стану суб’єкта декларування, а саме:
- отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу, придбання майна або здійснення видатку зобов’язаний повідомити про це Національне агентство.
Проте ця вимога тепер застосовується лише до суб’єктів декларування, які є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, відповідно до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Не зазнала змін частина 1 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, обов’язок суб’єкта декларування та члена його сім’ї, у разі відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента письмово повідомити про це НАЗК у десятиденний строк.
Заслуговує на увагу той факт, що згідно частини п’ять статті 12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, стають обов’язковими до виконання.
